Журнал Форбс : Екс-СЕО Visa по Україні та СНД − про те, чому НБУ може повчитися у Bitcoin
Київська торгово-промислова палата України

Журнал Форбс : Екс-СЕО Visa по Україні та СНД − про те, чому НБУ може повчитися у Bitcoin

Журнал Форбс : Екс-СЕО Visa по Україні та СНД − про те, чому НБУ може повчитися у Bitcoin

Сергій Равняго: «У галузі електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер»

Екс-СЕО Visa по Україні та СНД − про те, чому НБУ може повчитися у Bitcoin

Сергія Равняго можна назвати одним із патріархів технологій електронних платежів і електронної комерції в Україні. Він прийшов у банківський сектор країни ще в 1992 році. У 2002 − відкрив у Києві офіс організації, яка тоді називалася Visa International, а зараз відома як Visa Inc, де «дослужився» до посади генерального менеджера по Україні та країнах СНД.

Пізніше Равняго очолював український бізнес MasterCard, попрацював навіть у Private Equity, де теж фокусувався у своїй експертній області. Також Сергій Равняго входив до правління низки українських банків, у тому числі Укрінбанку.

Сам Равняго іронічно посміхається слову «патріарх», але потім погоджується, що за ці роки була пророблена гігантська робота, яка «катапультувала», за його висловом, Україну в ряди світових технологічних лідерів у його професійній сфері.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Зараз він живе в Каліфорнії і консультує кілька стартапів, в тому числі − український PriNum, що працює з технологією NFC, включаючи мобільні платежі за технологією HCE, і каліфорнійським PayStand, які розробляють новинки для електронних платежів, в т.ч. Bitcoin.

У розмові з Forbes Сергій Равняго розповів про «чотири революції» у сфері електронних платежів і електронної комерції та основні тенденції, які сьогодні впливають на сферу цифрових технологій в Україні.

− Сергію, ви − один із головних новаторів українського ринку платежів та електронної комерції. Як ви вважаєте, в чому основний внесок нових платіжних технологій в розвиток української економіки?

− На мій погляд, нові платіжні технології − частина інфраструктури економіки, як «традиційної», в рамках якої товари та послуги продаються і надаються в якійсь «твердій» формі, так і «нової», або «електронної» економіки, яка має справу з їх «м'якшими» побратимами, − наприклад, музикою, іграми, фільмами і т.п. Інфраструктура надзвичайно важлива, без неї не може бути економічного зростання, особливо − швидкого, який дуже потрібен нашій країні.

Нам вдалося створити першокласну за світовими стандартами інфраструктуру електронних платежів в Україні, яка випереджає багато розвинутих ринків, наприклад, США. Як тільки до цього додасться ефективна система доставки товарів у будь-яку точку країни і налагоджена процедура їх повернення з будь-якої причини, нас чекає вибухове економічне зростання.

− Ви згадували «чотири революції» у сфері електронних платежів та е-комерс. Будь ласка, розкажіть, про які саме революційні події йдеться? Що це за «революції», і чому Ви вважаєте їх революціями?

− Перша − і одна з найпомітніших − стосується найбільшого ринку електронних платежів та електронної комерції, а саме − США. Тамтешні гравці так довго й ефективно пручалися переходу від технологій магнітної смуги (які з'явилися в 60-ті роки минулого століття) в платіжних картах до чіпових, що назвати заплановані події цього року інакше як революційними чи епохальними було б просто несправедливо.

Світова банківська система заробляє близько $4,7 трлн доходів на рік, з яких, наприклад, близько 1 трильйона − комісії за грошові перекази. Як кажуть, тут є за що поборотися

1 жовтня в США настане так званий «зсув відповідальності», який означає, що в спірних транзакціях між емітентами та еквайєрами сильніша позиція буде у тієї сторони, яка вже впровадила чіпові технології. Тому американські банки масово переводять емісію своїх карт на стандарт EMV, а торговці швидко оновлюють парк ПОС-терміналів. Це − воістину «тектонічний» зсув, який завершить глобальний перехід на чіпові технології і створить всесвітню інфраструктуру з ближчими і сучаснішими стандартами.

Досі ж США були останнім − і гігантським − «островом», де домінували застарілі технології магнітної смуги, незважаючи на те, що спочатку у створенні міжнародного чіпового стандарту брали участь дві (із трьох) американські компанії − Visa і MasterCard (сама назва EMV − це абревіатура від перших літер назв трьох глобальних гравців 1990-х − EuroPay, MasterCard, Visa. – Forbes).

В даному випадку, Європа, і насамперед Великобританія, виступила в якості лідера інновацій. Там «зсув відповідальності» інституціоналізували в 2003-2006 роках, у нас в Україні − кілька років тому.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Чи можна сказати, що Україна в деяких технологіях випередила США? Будь ласка, оцініть ваш внесок у це досягнення.

− Можна сказати і так. Нам всім, учасникам ринку технологій електронних платежів в Україні, свого часу довелося добряче попрацювати, оскільки стандарт EMV − дуже об'ємний і складний, щоб не сказати громіздкий. У результаті нам вдалося досягти неабияких змін: на сьогодні 100% терміналів у торговельній мережі України приймають чіпові карти. Оптимістичний сценарій створення подібного середовища в США − мінімум 5 років від сьогодні.

Справді, технології емісії та прийому чіпових карт − в рази складніші, ніж у карт із магнітною смугою, тому можна з упевненістю сказати, що наші експерти накопичили цінний досвід,який зараз надзвичайно затребуваний в США, де помітний гострий дефіцит професіоналів у цій галузі.

У валюти має бути емітент в особі центрального банку, чого у Bitcoin немає. Було б дуже цікаво поекспериментувати з реальною валютою, наприклад, гривнею, перевівши її невелику частину на технологічну платформу Block Chain. У мене заплановано зустрічі з експертами НБУ для обговорення такого проекту.

− Зараз ви живете і працюєте в Каліфорнії. Ви себе відносите до таких експертів?

− Я не дуже люблю говорити про власну значущість, тому скажу − мої колеги і фахівці вважають мене експертом, запрошують у різні проекти. Зараз консультую кілька банків і компаній із Канади та англомовних Карибських островів, низку стартапів із США.

Слід зазначити, що досвід і знання в області технологій EMV надзвичайно важливі ще й тому, що вони є фундаментом для другої революції, а саме − переміщення інструментів повсякденних платежів у мобільний телефон.

− Будучи членом правління Укрінбанку, ви створили платіжний продукт для мобільних телефонів, який з'явився раніше, ніж Apple Pay і Android Pay...

− Так, ми почали працювати над цим ще в 2012 році, коли стало ясно, що мобільні пристрої − хай то телефони чи планшети − міцно зайняли місце одного з «якорів» у повсякденному житті покоління Millennials, тобто людей, народжених починаючи з 1980 року. Сьогодні це покоління є домінуючим і швидко зростаючим сегментом економічно найактивнішої частини населення. Для них характерна висока динамічність життя з частими переміщеннями в просторі, а їхні мобільні пристрої − завжди з ними. Ми називаємо таких людей «цифровими кочівниками» − digital nomads. Крім інших звичок, вони схильні використовувати свої мобільні телефони в якості пристроїв доступу до систем провайдерів фінансових послуг, у тому числі − банків.

Виходячи з нашого розуміння звичок і схильностей «цифрових кочівників», ми й створили продукт для iPhone і Android, який дозволяв задовольнити потреби нашої цільової аудиторії, а саме: проводити безпечні платежі в інтернеті, переказувати гроші з рахунку на рахунок, а також використовувати мобільний телефон замість безконтактної платіжної картки в режимі tap&go в торговельно-сервісній мережі. Іншими словами, наш клієнт міг залишити гаманець вдома і при цьому платити за допомогою свого мобільного телефону (який рідше залишають удома і значно рідше гублять) з тим же рівнем комфорту, як ніби гаманець був на відстані витягнутої руки.

− У чому полягали труднощі при розробці продукту?

− У роботі над цим продуктом нам довелося подолати цілу низку технологічних бар'єрів. По-перше, ми досить рано відмовилися від використання SIM (UICC) карток у якості елементів безпеки мобільних платежів, що дозволило зробити продукт незалежним від конкретного мобільного оператора. Для цього ми розмістили елемент безпеки у виділеному чипі в картці microSD у спеціально виготовленому чохлі телефону. У цьому ж чохлі була розміщена і антена NFC (Near Field Communication), яка дозволяла виконувати безконтактні платежі в торговельних точках.

В Apple Pay, який з'явився через кілька місяців, − дуже схожа концепція і функціональність. При цьому, оскільки Apple є виробником своїх телефонів, вони розмістили чіп безпеки й антену NFC відразу в корпусі спеціально розробленого iPhone 6.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Як ви оцінюєте Android Pay?

− Android Pay з'явився ще пізніше, ніж Apple Pay, при цьому його споживчі властивості − практично ті самі. А ось технологічна реалізація Android Pay має свою родзинку, яка визначається тим, що в світі існують десятки різноманітних виробників мобільних телефонів, що використовують операційну систему Android. Щоб у цих умовах дотримати стандартів Android Pay, елемент безпеки прибрали з телефону і перемістили в «обчислювальну хмару». Так з'явилася технологія HCE (Host Card Emulation) NFC, яка і є технологічним ядром Android Pay.

Україна − прекрасний ринок для інновацій в області технологій електронних платежів. У нас є як мінімум два дуже потужних інноваційних кластери − дніпропетровський і київський, які практично постійно генерують нові платіжні продукти.

Найближчим часом на ринку з'явиться ще один дуже цікавий продукт − Samsung Pay. Він народився завдяки придбанню компанією Samsung високотехнологічного стартапу LoopPay, що є одним із знакових подій того, що я схильний вважати «третьою революцією».

− І «третя революція» − це «нашестя» стартапів на традиційну територію банків?

− Абсолютно правильно. За оцінками журналу Economist, світова банківська система заробляє близько $4,7 трлн доходів на рік, з яких, наприклад, близько 1 трильйона − комісії за грошові перекази. Як кажуть, тут є за що поборотися. Саме цим і займаються близько 4 000 стартапів в області нових фінансових технологій, зареєстрованих на сайті AngelList.

Минулого року ці нові гравці тільки в сфері платежів залучили $2,2 мільярда капіталу і ще понад 700 мільйонів − у першому кварталі поточного року. Деякі з них − такі як Lending Club, SoFi та інші − намагаються виключити банки з процесу прийому депозитів і кредитування, з'єднуючи безпосередньо потенційних позичальників і кредиторів. Інші націлилися на банківські послуги − платежі, перекази, форекс і т.п.

Серед величезної кількості нових починань хотілося б особливо виділити те, що на думку багатьох експертів є четвертою революцією − технологію Block Chain, однією з реалізацій яких є Bitcoin.

Сергій Равняго: «В області електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Ведучи мову про платіжну революції, не можна обійти стороною Bitcoin. У чому ви вбачаєте революційність технологій Block Chain/Bitcoin?

− «Традиційний» платіж передбачає участь трьох сторін: відправника, отримувача та організатора платежу. Наприклад, Банк А відправляє платіж у Банк Б через Регіональну Розрахункову Палату НБУ − РРП НБУ. При цьому участь організатора, РРП НБУ, який веде реєстр платежів і кореспондентські рахунки Банку А і Банку Б, абсолютно необхідна.

Технологія ж Block Chain не потребує організатора, відповідно, і кореспондентські рахунки не потрібні; всі учасники платіжної системи мають рівні права, кожен веде свою копію єдиного реєстру платежів. Тому технічно платежі можна проводити цілодобово і без вихідних. Технологія захищена криптографічними ключами, які ще нікому не вдавалося зламати.

Хочу зауважити, що хоча Bitcoin іноді називають криптовалютою, я б відніс його швидше до категорії товарів на зразок нафти або пшениці, якщо хочете. У валюти має бути емітент в особі центрального банку, чого у Bitcoin немає. Було б дуже цікаво поекспериментувати з реальною валютою, наприклад, гривнею, перевівши її невелику частину на технологічну платформу Block Chain. У мене заплановані зустрічі з експертами НБУ для обговорення такого проекту.

− Як ви вважаєте − наскільки ринку нових технологій потрібне регулювання? Наприклад, за минулої влади ринок регулювався дуже жорстко, нові гравці до нього не допускалися. Хоча і в країні була спокійна ситуація, не було тієї ж загрози тероризму. Зараз же, в час АТО і війни, НБУ заявляє про лібералізацію ринку платежів. На вашу думку, де проходить межа в необхідності державного регулювання платіжної технології?

− Мені дуже подобається американський підхід до регулювання: у всіх учасників ринку є численні права і тільки один обов'язок − не обмежувати права інших учасників ринку. Роль регуляторів повинна полягати саме в цьому.

А в жорстких умовах, про які ви згадали, потрібна не просто лібералізація, а вкрай полегшений режим регулювання − в такому середовищі учасникам ринку буде простіше знайти нові рішення існуючих проблем. Для нас є прекрасний приклад − Ізраїль з населенням більш ніж в 5 разів меншим, ніж у нас, і з економікою приблизно українського розміру; країна, яка вже майже 70 років перебуває в режимі АТО, яка періодично переходить у війни на знищення, але при цьому є одним зі світових центрів високотехнологічних інновацій.

− За яких умов Україна може стати плацдармом для реалізації технологічних проривів на межі фінансового та ІТ ринків, як то Safaricome M-Pesa в Кенії?

− Україна − прекрасний ринок для інновацій в області технологій електронних платежів. У нас є як мінімум два дуже потужних інноваційних кластери − дніпропетровський та київський, які практично постійно генерують нові платіжні продукти. Наприклад, схожий на M-Pesa сервіс − LiqPay − у нас з'явився в 2008 році. А створено його було на базі 3-ї в світі та 2-ї в Європі реалізації в 2003 році піонерської технології персональних карткових переказів, який зараз називається Visa Personal Payments.

Portmone використовує унікальну у світі технологію електронного виставлення та оплати рахунків − у 2003-му, зовсім недавно завершено впровадження безконтактних платежів у системі масового транзиту київського метрополітену – 5-й у світі, і є багато інших прикладів. Якраз у галузі електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер. Упевнений, що ми й далі будемо утримувати передові позиції.

Источник